пʼятниця, 25 березня 2022 р.

Як перетворити віртуальний клас на острівець безпеки та стабільності

У часи, сповнені небезпеки та стресу, педагоги можуть створити у своїх класах острівець радості та натхнення. Навіть якщо навчання проходить у дистанційному форматі та подеколи переривається сигналами тривоги.

Зараз для учнів навчання – не обов’язок, а острівець безпеки і стабільності. Психологи радять навіть у ненормальних обставинах продовжувати робити звичні речі: вчитися, читати, дізнаватися щось нове тощо. Це допоможе зменшити напругу та стрес, а отже – зберегти  стабільний психичний стан. І уроки якраз допомагають дітям знайти та відчути стабільність.

Покажіть, що ви – спільнота

Виділіть час для спілкування з учнями не за темою уроку. Наприклад, на початку заняття, коли всі зберуться онлайн, запитайте дітей, як вони себе почувають. Відповіді можуть бути різними: комусь страшно, хтось дуже втомився від поганих новин, у когось апатія, а хтось скаже, що радий, бо може навчатися. 

Також можна трохи помедитувати. Увімкніть спокійну музику та запропонуйте учням спробувати розслабитися, виконати декілька дихальних вправ, помріяти чи навіть трохи помалювати. Це займе буквально п’ять хвилин.

Наприкінці уроку можна розім’ятися – зробити кілька вправ. Для наймолодших можна увімкнути відео із веселою руханкою. 

Якщо ваш урок останній у розкладі, поцікавтеся в дітей, як пройшов їхній день. Що нового вони дізналися, що найбільше зацікавило. Запропонуйте учням описати цей день одним влучним словом.

Такі прості речі об’єднують, демонструють, що вам, дорослій людині, не байдуже, що ви розумієте, що дітям теж складно пристосуватися до нової реальності. 

Діліться одне з одним тим, що відчуваєте

Думок у голові стільки, що стає погано. З вами таке буває? Із дітьми теж. І щоб впоратися з таким станом, необхідно не накопичувати емоції в собі, а виливати. Наприклад, записувати їх. На уроці мови чи літератури запропонуйте учням написати твір про те, що вони відчувають зараз, або про важливі для них речі. Хочеться написати з гумором? Будь ласка! Не обмежуйте та не ставте оцінки, дозвольте школярам бути собою. 

Загалом історії не обов’язково мають бути реалістичними. Учні можуть фантазувати чи взагалі писати зовсім фантастичні історії. Головне – це терапевтичний ефект, який має письмо.

Потім, коли твори будуть готові, діти можуть зачитати їх. Але не варто змушувати! Якщо хтось поки що не готовий ділитися написаним – не страшно. А може бути так, що дитина не проти, аби її твір прозвучав у класі, але не хоче читати самостійно. В такому випадку зачитати його може вчитель. У дітей можуть виникнути запитання до однокласників, тож дозвольте їх ставити. Але попередьте про важливу умову: роздуми, запитання, компліменти – це добре. А от критика (навіть обережна) зараз не дуже актуальна.

Додайте розмаїття до навчальної програми

Навчальний процес неабияк постраждав спочатку через постійні карантини, а потім і через вимушені канікули, що були оголошені внаслідок збройної агресії рф. Наразі навіть МОН не може дати чіткої відповіді стосовно того, як найкраще організувати освітній процес та як, наприклад, наздогнати пропущені теми. Чи варто на величезній швидкості намагатися наздогнати все-все пропущене? 

Тож дозвольте своїм учням виступити в ролі керівників та запитайте, що вони хотіли б робити просто зараз. Можливо, повторити якісь теми? Терміново почати надолужувати пропущене? Або приділити трохи часу темам, що виходять за межі шкільної програми? Можливо, вони захочуть створити якийсь соціально важливий проєкт? 

Якщо дати дітям простір для дій та можливість самостійно ухвалювати рішення, то вони вас здивують! Якщо ж пропозиції будуть нереалістичними чи не надто доречними, то внесіть корективи або запропонуйте альтернативний варіант. 

Проводьте години спілкування

Звісно, якщо буде можливість. Але насправді вони зараз дуже важливі! Саме під час годин спілкування ви можете відповідати, наприклад, на запитання учнів про війну (а такі запитання точно будуть). Можна порушувати соціально важливі теми, як-от дискримінація переселенців та біженців, як її уникнути (насправді це питання стає лише актуальнішим). Розповідайте про ЗСУ, показуйте меми на військову тематику та обговорюйте їх. Розповідайте про те, що війна зараз точиться також і на інформаційному фронті, тож без фактчекінгу просто не обійтися. 

Ці прості прийоми допоможуть згуртувати клас, показати, що ви поруч і готові допомогти. Діти відчуватимуть підтримку та будуть впевнені, що вони в безпеці. А хіба це не головне?